Українські пробіжники у Словаччині

«Там, де закінчується терпіння, починається витривалість». Конфуцій

Шосте та сьоме місце на змаганнях може вдатися не надто видатним результатом. Але ця точка зору не стосується пробігів. Не дарма пробіги, Endurance англійською, перекладаються дослівно як «витривалість». Уже дістатися фінішу та успішно пройти ветеринарний контроль — достойне досягнення. А якщо взяти до уваги місяці тренувань, оформлення документів, перетин кордону, то сам факт того, що ми змогли дістатися змагань уже можна вважати достойним успіхом.

Отже, з 13 по 15 червня у новому кінно-спортивному комплексі Elements Resort у словацькому містечку Шаморін, що знаходиться 20 км від столиці країни Братіслави на березі Дунаю пройшли чергові міжнародні змагання з дистанційних кінних пробігів (англ. Endurance) рівня 1 та 2**. Дві українські вершниці з Закарпаття, Марія Чабан та Оксана Хльобас на конях Ундіна та Гасконець відповідно, подолавши усі вищенаведені труднощі, взяли участь у CEI1* 80 км. В результаті Оксана та Гасконець були шостими, а Марія та Ундіна сьомими на фініші.

Вже просто дістатися Шаморіну виявилося доволі непростою задачею — словацький ветеринар протримав нас на кордоні 10 годин, та ще звідти доїхати до Шаморіну 500 км взяло досить багато часу, тож коні провели в дорозі майже добу, а передстартовий контроль довелося проходити всього лише через годину після прибуття. Тут хотілося б окремо подякувати Ренаті Бенеш, яка своїм довготерпінням та знанням словацької мови змогла довести до кінця процедуру оформлення документів на кордоні.

Наступний квест був для наших вершниць: їм видали карту і сказали: «Завтра о шостій ранку по ній поїдете!». Маршрут оглядати ніхто не міг, бо швидко стемніло. Та, в принципі, це не прийнято на міжнародних, ніхто ніде маршрути не оглядає: є мапа, є розмітка і все. Згодом дівчата самі дивувалися, як можна заблукати — розмітки на трасі не просто багато, а страшенно багато!

Учасників було 12, але вони все ж розділилися на дві групи. Частина вирвалася уперед: переможниці, вершниці з Чеської Республіки, фінішували зі швидкістю не набагато меншою від 19 км на годину. Решта учасників, як і ми, мали задачу успішно фінішувати, тож і їхали усі разом. Команди підтримки подавали воду для обливання коней не лише своїм вершникам, але й тим, чиї груми не встигли приїхати на crew point — точку дозволеної допомоги. Загалом атмосфера змагань була дружньою, і навіть домашньою. І організатори, і офіційні особи дуже нам співчували через такі складнощі у дорозі — у ЄС давно вже ніхто ніяких кордонів не проходить, та й взагалі побачити кордон можна лише між країнами колишнього Варшавського договору — там ще лишилися покинуті споруди прикордонних переходів.

Сам комплекс Elements Resort ще добудовується, але вже вражає і територією, і розмахом споруд, і об'ємом інвестованих грошей, матеріалами, які використовуються для створення тих чи інших об'єктів. Усі матеріали, які тільки можливо, закуповуються у Словаччині. На території комплексу вже є готові до використання скаковий круг 1600 м з єврогрунтом, в центрі круга дві «бочки», два конкурні поля з єврогрунтом та одне з травою, трибуни та суддівські. За межами кругу розташовані літні стайні на 560 коней, стаціонарні стайні більш ніж на 100 голов, ще одне поле з єврогрунтом, яке можна використовувати для драйвінгу, будівля ресторану і в ній же розміщено офіс, поруч добудовуються два басейни для коней, далі критий басейн для людей, за ними будівлі колишньої лікарні планується переробити на готель і безліч інших споруд — парк, аквапарк, фітнес-центр і таке інше.

На наступний рік вже заплановано сім змагань з пробігів рівня 3* і вище, цього року пройде CSI3*, і, напевно, наступного року також буде декілька конкурів. Національні змагання з виїздки ми бачили у травні, отже можна сподіватися на міжнародні наступного року. І я не здивуюся, якщо цей комплекс невдовзі буде приймати у себе Всесвітні кінні ігри.

Поділитися через:
Спонсори та партнери